РОЗВИТОК ВИЩОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У XIX - НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР

Анотація

У статті обґрунтовується метаісторичний підхід до вивчення процесу становлення та розвитку вищої музичної освіти в Україні у рамках сучасних державних кордонів. Беручи за основу тривимірну методологічну модель, у статті зосереджується увага на просторовому (європейському) векторі в ціннісно-смисловій системі координат, який актуалізує геополітичний та полікультурний чинники процесу  розвитку вищої музичної освіти в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття, цивілізаційний, культурологічний та аксіологічний методологічні підходи. В статті з`ясовуються передумови, здійснюється періодизація становлення та розвитку інституційних форм вищої музичної освіти в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття у контексті західноєвропейських традицій, висвітлюється діяльність Консерваторії Галицького музичного товариства у Львові та її очільників, зокрема організаційна та педагогічна діяльність Йогана Рукгабера, Кароля Мікулі, Рудольфа Шварца, Мечислава Солтиса. Встановлено, що музична освіта в Україні розвивалася при активній взаємодії різних національних культур. Заклади вищої музичної освіти постали як полікультурні середовища, в рамках яких відбувався діалог вітчизняних та європейських музично-освітніх традицій. В результаті, вітчизняна освіта збагатилася в результаті творчої та педагогічної діяльності відомих діячів музичної культури – представників інших національних культур. Разом з тим відбувався процес  утвердження питомо українських національних рис в музичній освіті, а представники української наукової та творчої інтелігенції брали активну участь у розбудові музичної культури та освіти європейських країн.