Редакційна політика

Склад редколегії

Редакційна колегія:

  головний редактор:

Олексюк О.М., доктор педагогічних наук, професор (Україна);

заступник головного редактора:

Хоружа Л.Л., доктор педагогічних наук, професор (Україна);

 відповідальний секретар:

Наталія Костюк, доктор мистецтвознавства,  доцент (Україна);

 Члени редакційної колегії:

Ніцца Давидовичдоктор наук, професор (Ізраїль);

Рівка Вадмани, професор  (Ізраїль);

Укхіла-Зроскі Ядвіга, доктор хабілітований, професор (Республіка Польща);

Реброва О.Є., доктор педагогічних наук, професор (Україна);

Єжова О. В., доктор педагогічних наук, професор (Україна);

Савченко Л. О.доктор педагогічних наук, професор (Україна);

Лобова О.В., доктор педагогічних наук, професор (Україна);

Тушева В.В., доктор педагогічних наук, професор (Україна);

Андрейко О.І.., доктор педагогічних наук, доцент (Україна);

Попович Н.М., доктор педагогічних наук, доцент (Україна);

Ткач М. М., кандидат педагогічних наук,  доцент (Україна);

Бондаренко Л. А., кандидат педагогічних наук, доцент (Україна).

Затверджено рішенням Вченої ради Київського університету імені Бориса Грінченка (протокол №3 від 28 березня 2019 року).

Етична політика журналу

Редакційна політика журналу «Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі» спрямована на дотримання етичних норм, які сповідує міжнародна наукова спільнота. Діяльність редакційної колегії у цьому напрямі спирається на рекомендації Комітету з видавничої етики (Committee on Publication Ethics) та Європейської асоціації наукових редакторів  (EASE), а також на досвід авторитетних міжнародних журналів та видавництв.

Важливою умовою прийняття статті до друку є наявність нових оригінальних наукових результатів, які раніше ніде не публікувалися.

Large Language Models (LLMs), такі як ChatGPT від компанії OpenAI, не відповідають нашим вимогам щодо авторства. Присвоєння авторства несе відповідальність за статтю, що не може бути адекватно застосовано до LLM. Використання LLM в дослідженні має бути належно задокументовано в розділі “Методи” рукопису або у відповідній альтернативній частині, якщо розділ “Методи” недоступний.

Будь-які суперечливі питання (фінансові, академічні, особисті тощо) уважно розглядаються членами редакційної колегії. У випадку підтвердження підозр щодо можливого плагіату або фальсифікації результатів дослідження, стаття беззастережно відхиляється.

Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права без обмежень.

Усі взаємовідносини з питань видавничої етики, що виникають між авторами та редакційною колегією видання і не врегульовані цим документом, регулюються міжнародними загально прийнятими стандартами СОРЕ (Committee on Publication Ethics) та EASE (The European Association of Science Editors).

Політика рецензування

Перед публікацією всі статті проходять процедуру рецензування, яка має на меті об’єктивну оцінку якості контенту статті, її відповідність вимогам видання та спирається  на ґрунтовний аналіз поданих матеріалів. До друку приймаються ті статті, що отримали зовнішню та внутрішню рецензії експертів у цій сфері дослідження. Рішення про публікацію приймається редакційною колегією на основі експертних оцінок рецензентів із врахуванням відповідності представлених матеріалів тематичній спрямованості журналу, їх теоретичній та практичній значущості, актуальності та науковій новизні.

            Процедура рецензування передбачає такі етапи:

  • відповідність наданих матеріалів вимогам журналу і проблематиці журналу;
  • всі статті, надані для рецензування, проходять перевірку на антиплагіат для визначення ступеню оригінальності авторського тексту;
  • всі рукописи, які надходять до редакційної колегії, спрямовуються за профілем дослідження двом рецензентам. За рішенням Головного редактора журналу окремі статті видатних вчених та статті спеціально запрошених авторів можуть бути звільнені від стандартної процедури рецензування;
  • для проведення процедури рецензування у якості рецензентів можуть залучатися члени редакційної колегії (внутрішнє рецензування) та сторонні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямом (зовнішнє рецензування);
  • рецензент, як правило, впродовж 14 діб робить висновок про можливість публікації статті (заповнює стандартизовану форму), яка містить підсумкові рекомендації;
  • рецензування проводиться конфіденційно за принципами double-blind рецензування (двостороннє «сліпе» рецензування, коли ні автор, ні рецензент не знають один про одного). Взаємодія між автором та рецензентами відбувається через випускаючого редактора журналу;
  • якщо висновок рецензента свідчить про необхідність внесення до статті певних коректив, стаття скеровується автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанту статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає листа, який містить відповіді на всі зауваження  та пояснює всі зміни, які було зроблено у статті. Виправлений варіант повторно надається рецензенту для прийняття рішення й підготовки умотивованого висновку про можливість публікації;
  • остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається Головним редактором журналу, а при необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому.

Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброякісної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження та додержання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, у якій виконувалося дослідження. Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того, рецензентами визначається відповідність статті принципам етики у наукових публікаціях та надаються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.

Захист прав авторів

Рецензенти повідомляються про те, що надані їм рукописи є інтелектуальною власністю авторів та є тими відомостями, що не підлягають розголошенню. Рецензентам не дозволяється робити копії  рецензованої статті або використовувати матеріали статті до її опублікування.

Рецензування відбувається на засадах конфіденційності, коли інформація щодо статті (строки отримання, зміст, етапи та особливості рецензування, зауваження рецензентів та остаточне рішення щодо опублікування) не повідомляється нікому крім авторів та рецензентів. Порушити цю вимоги можливо лише у разі наявності ознак або заяви щодо недостовірності або фальсифікації матеріалів статті. За згодою (бажанням) авторів та рецензентів разом із статтею можуть друкуватися зауваження рецензентів. У будь-якому випадку автору рецензованої роботи надається можливість ознайомитися з текстом рецензії, зокрема, якщо він не згоден з висновками рецензента.

Політика відкритого доступу

Наукове видання "Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі" є журналом відкритого доступу до опублікованого контенту.  Ми підтримуємо Декларацію відкритого доступу Open Access (Декларація про відкритий доступ журналу)

Creative Commons License

Тип ліцензіїAttribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-NC-ND 4.0), (http://www.creativecommons.org.ua/translation). За умовами ліцензування дозволяється користуватися та розповсюджувати матеріал з обов'язковим зазначенням автора та посиланням на нього, не дозволяється змінювати контент та використовувати його з комерційною метою.

Автори зберігають за собою всі авторські права та одночасно надають журналу право першої публікації на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-NC-ND 4.0), (http://www.creativecommons.org.ua/translation) що дозволяє розповсюджувати цей матеріал із зазначенням авторства та первинної публікації у цьому журналі.

Самоархівування. Наш журнал використовує систему LOCKSS для розподіленого архівного зберігання опублікованого змісту в численних бібліотеках та інформаційних центрах. Бібліотеки - учасниці проекту LOCKSS гарантують довготермінове зберігання вичерпних архівів журналу та автоматичне відновлення пошкодженої інформації.

Для виявлення плагіату в мережі Інтернет використовується відповідне програмне забезпечення.

ISSN 2518-766X Print

DOI: 10.28925/2518-766X