https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/issue/feed Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі 2020-04-07T10:25:42+00:00 Open Journal Systems <p>&nbsp; &nbsp; Науковий журнал&nbsp;<strong>"Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі"</strong>&nbsp;має на меті висвітлення актуальних проблем підвищення ефективності викладання мистецьких дисциплін у вищих навчальних закладах України. Видання адресовано науковцям, викладачам середніх, професійних та вищих навчальних закладів освіти, студентам, аспірантам, докторантам, усім, хто цікавиться сучасними тенденціями розвитку мистецької освіти.</p> <p>Видання засновано у&nbsp;<strong>2016 р</strong>.</p> <p>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - серія КВ № 22088-11989P.</p> <p><strong>ISSN</strong><strong> 2518-766</strong><strong>X&nbsp;Print</strong></p> <p><strong>Науковий журнал індексується:</strong></p> <p><strong><a href="https://scholar.google.com.ua/scholar?hl=ru&amp;q=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%B2+%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96&amp;btnG=">Google Scholar&nbsp;(Google Академія)</a></strong></p> <p><strong><a href="https://scholar.google.com.ua/scholar?hl=ru&amp;q=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%B2+%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96&amp;btnG="><br> </a><a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=ru&amp;authorid=7052364909015319714&amp;user=pHYIgMAAAAAJ">Бібліометричний профіль журналу</a></strong></p> <p><strong><a href="http://www.nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page_sites=journals">Бібліометрика української науки</a>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;</strong><strong>&nbsp;</strong></p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p><strong>Мови видання:</strong>&nbsp;українська, англійська,&nbsp;російська,&nbsp;польська.</p> <p><strong>Засновник видання:</strong>&nbsp;<a href="http://kubg.edu.ua/">Київський університет імені Бориса Грінченка</a>.</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong>&nbsp;бул. І.Шамо, 18/2.</p> <p><strong>Періодичність виходу:</strong>&nbsp;1 раз на рік.</p> <p><strong>Видавництво. Країна видавництва.</strong>&nbsp;НМЦ видавничої діяльності&nbsp;Київського університету імені Бориса Грінченка, Україна.</p> <p><strong>Платформа:</strong>&nbsp;<a href="https://pkp.sfu.ca/ojs/">Open Journal System</a>.</p> https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/178 Міждисциплінарність у розвитку постнекласичної мистецької освіти 2020-04-07T10:21:06+00:00 Ольга Олексюк o.oleksiuk@kubg.edu.ua <p>DOI: &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.1">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.1</a></p> <p>Міждисциплінарність мистецької освіти — це універсальність впливу мистецтва на всі пізнавальні процеси людей і художньо уявне втілення здатності будь-якої теми і сюжету, що стосується людини — художника й одержувача. Витоки міждисциплінарності як наукової парадигми — в теорії комунікації. В основі міждисциплінарності лежить наукова семантика — міждисциплінарність відіграє синтаксичну роль та сприяє зростанню семантичних зв’язків у схемах і переходах між різними предметними областями. Перспективним стратегічним напрямом є підвищення культурної інтенсивності всіх навчальних дисциплін: спрощене практичне використання мистецтва як ілюстрації, «образного підтвердження» явищ життя ігнорує його високу мету.</p> 2020-04-06T14:51:38+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/179 Культурно-творча комунікація у процесі концертного виступу хорового колективу 2020-04-07T10:22:11+00:00 Александра Земан Aleksandra.Zeman@us.edu.pl Wanda Liszewska Aleksandra.Zeman@us.edu.pl <p>DOI: &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.15">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.15</a></p> <p>У статті висвітлені питання, пов’язані із культурною значущістю спілкування під час концертного виступу хорового колективу. На думку автора, зазначений процес має відбуватися завдяки творчому діалогу, який сприяє розкриттю, трансляції особистісних цінностей. Такі виступи мають неоціненне та фундаментальне значення для естетичного розвитку громади, груп людей та товариств. Участь у такому заході стимулює, надихає, заохочує особистість, є активізуючим фактором для здобуття знань про свою та чужу культуру. Така форма музикування є основою для&nbsp;формування естетичного виховання та прийняття особистістю культурних цінностей різних народів, відповідальності за формування к</p> 2020-04-06T14:53:13+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/163 ХУДОЖНЬО-МЕТОДИЧНА КУЛЬТУРА ВИКЛАДАЧА МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН: СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ САМОРОЗВИТКУ 2020-04-07T10:23:20+00:00 Галина Падалка gala_padalka@ukr.net <p>DOI: &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.2">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.2</a></p> <p>У статті наведено авторське тлумачення поняття «художньо-методична культура викладача мистецьких дисциплін», обґрунтовано її сутність, зміст, структуру і критерії сформованості. Визначено принципові засади саморозвитку. Розкривається значення художньо-методичної культури викладачів вищої школи в удосконаленні й модернізації професійної мистецької освіти.</p> 2020-04-06T14:04:23+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/164 РЕФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ 2020-04-07T10:24:45+00:00 Володимир Черкасов cherkasov_2807@ukr.net <p>DOI: &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.3">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.3</a></p> <p>ORCID iD: <a href="https://orcid.org/0000-0002-8283-1385">https://orcid.org/0000-0002-8283-1385</a></p> <p>У статті здійснено спробу виявити та узагальнити основні тенденції розвитку загальної музичної освіти у Великій Британії наприкінці ХХ — початку ХХІ століття. Автором схарактеризовано основні підходи до проведення уроків музики в початковій та середній школі, виявлено особливості реформування загальної музичної освіти відповідно до Національного плану музичної освіти до 2020 року.</p> 2020-04-06T14:06:51+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/165 ПОШУК МЕТОДОЛОГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ У ГУМАНІТАРНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ 2020-04-07T10:25:42+00:00 Вікторія Тушева tushevavika@gmail.com <p>DOI: &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.4">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.4</a></p> <p>У статті на основі наукової рефлексії розглянуто сутність методологічних орієнтирів у гуманітарному дослідженні, які урізноманітнюються і набувають нових змістових характеристик в умовах зміни парадигми гуманітарного пізнання. Виокремлено теоретичні й методологічні положення щодо ціннісної домінанти у гуманітарному пізнанні, яка орієнтує на суб’єктність та екзистенційність і забезпечує поглиблене осмислення мистецьких феноменів. Наголошується, що у вивченні складних людиновимірних систем актуалізується гуманітарна методологія, новий науковий ідеал гуманітарного пізнання спрямовується на твердження методологічної плюралістичності, поліпарадигмального підходу, міждисциплінарних методологій пізнання. Окреслено перспективні вектори епістемологічного простору мистецької педагогіки, які слугують підґрунтям для розробки нових наукових стратегій на методологічному, теоретичному і методичному рівнях.</p> 2020-04-06T14:08:34+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/166 ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДИРИГЕНТА НАВЧАЛЬНОГО ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ 2020-04-07T09:45:18+00:00 Анна Кифенко a.kifenko@gmail.com Христина Голян a.kifenko@gmail.com <p>DOI: &nbsp;&nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.5">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.5</a></p> <p>У статті розглянуто професійну діяльність диригента навчального хорового колективу. Висвітлено основні завдання диригента, а саме: сприйняття інформації, осмислення її, передача іншим учасникам хорового колективу, досягнення необхідного результату. Окреслено основні професійні та психолого-педагогічних якості диригента навчального хорового колективу. Проаналізовано особистісні характеристики диригента. Здійснено аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних фахівців, який свідчить, що у контексті дослідження дуальності педагогічного процесу продуктивність останнього безпосередньо залежить від специфіки взаємовідносин між диригентом і хористами.</p> <p>&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p> 2020-04-06T14:10:00+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/167 ХУДОЖНИКИ РЕСПУБЛИКИ МОЛДОВА В РАМКАХ СОВРЕМЕННОСТИ (НА ПРИМЕРЕ РАБОТ ХУДОЖНИКОВ ВАЛЕРИУ И ИОНА ЖАБИНСКИХ) 2020-04-07T09:52:31+00:00 Татьяна Комендант tatianacomend@gmail.com Екатерина Юдина tatianacomend@gmail.com <p>DOI: &nbsp; &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.6">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.6</a></p> <p>В работе рассматриваются современные процессы в творчестве молдавских художников, новое мировосприятие художников Республики Молдова.<br>Действительность создает условия, которые выдвигают на первый план актуальные темы, расширяют творческие контакты художников, формируют нового зрителя. На примере мастеров живописи В. и И. Жабинских анализируются особенности художественного видения ими окружающей действительности.<br>Мастера-живописцы в своих полотнах создают художественную реальность, наполненную глубиной архетипических образов человека и поэтического созерцания природы родного края. Мир человека и мир природы — вот главные составные современного видения человека во Вселенной и во времени.</p> 2020-04-06T14:11:17+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/168 МОДЕЛІ ХУДОЖНЬОГО ОСВОЄННЯ СВІТУ В ОСВІТНІХ ПРАКТИКАХ КРАЇН СХОДУ ТА ЗАХОДУ 2020-04-07T09:55:48+00:00 Людмила Троєльнікова Lyusja_t@ukr.net <p>DOI: &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.7">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.7</a></p> <p>У статті здійснено культурологічний аналіз змісту основних моделей художньої освіти та виховання в провідних країнах світу, зокрема Японії, Китаї, США, Канаді, Німеччині. Зазначено, що, зважаючи на предмет і мету освіти та виховання, художню освіту та виховання, можна визначити як формування художнього ставлення людини до дійсності, зміст якого, поєднуючи загальнолюдські, епохальні, регіональні, національні, професійні та індивідуальні риси, несе в собі історично певний рівень людяності. Підкреслено, що формування у людини здібностей до художнього зв’язку з дійсністю є багатоаспектним процесом не лише по вертикалі (від сприймання до художнього перетворювання), а й по горизонталі (від формування художнього ставлення до природи до формування ставлення до самого себе). Останнє диктується специфікою цінностей у різних сферах дійсності, що вносить деякі особливості й в естетичне освоєння цих сфер соціального буття.<br>Акцентовано увагу на тому, що художня освіта та виховання у людському особистісному вимірі є, по-перше, надання широких можливостей сприйняття усього розмаїття сучасної художньої культури у її національній самобутності та відкритості до світових художніх процесів; по-друге, формування потреби у творчій самореалізації особистості у соціокультурному та художньому житті суспільства; по-третє, виховання та набуття необхідних здібностей і навичок до професійної діяльності у галузі культури та мистецтва.</p> 2020-04-06T14:12:44+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/169 ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ: ВІДЕНСЬКІ ЗУСТРІЧІ 2020-04-07T09:59:09+00:00 Лілія Проців LilijaB@ukr.net <p>DOI: &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.8">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.8</a></p> <p>У статті висвітлюється погляд на історію української музичної педагогіки як метаісторію, змістом якої є незмінні величини, духовні константи людства. До сталих структур, стійких в історичному часі, належать і такі сюжети, як збіги, аналогії, зустрічі в історії, часі та просторі, які вимагають знаково-символічного тлумачення.<br>З’ясовується, що ключовими учасниками складної драматургії української історії поряд з персонами виступають також міста як духовні та культурні центри, знакові для розвитку вітчизняної музичної культури й освіти. Серед західноєвропейських міст, яким належить провідна роль у драмі вітчизняної історії, Відень — мегаполіс, у різні часи політична та мистецька столиця Європи, а для значної частини українців — юридична столиця. Значення Відня висвітлюється на прикладі життєвого та творчого шляху Є. Мандичевського й С. Боткевича, музикантів, представників різних поколінь і регіонів, об’єднаних єдиним часопростором української історії та культури, у житті й творчості яких відобразився історичний шлях народу, відбулось символічне згортання історії у долю людини.</p> 2020-04-06T14:14:06+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/170 НОВІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ГРАФІКІВ ПЕРІОДУ «ХРУЩОВСЬКОЇ ВІДЛИГИ» 2020-04-07T10:02:11+00:00 Вероніка Зайцева v.zaitseva@kubg.edu.ua <p>DOI: &nbsp;&nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.9">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.9</a></p> <p>У статті розглянуто художньо-естетичні аспекти творчості українських художників-графіків періоду «хрущовської відлиги». Виявлено особливості стилістичних прийомів, засобів художньої виразності майстрів української графіки 1950-х — 1970-х років. Графічні цикли українських художників-шістдесятників, зокрема, С. Адамовича, А. Базилевича, Г. Гавриленка, О. Губарєва, О. Данченка, М. Компанця, Г. Малакова, Г. Якутовича, вводять у виміри візуального втілення нові, незвичні, оригінальні, сміливі й нестандартні методи композиційної побудови графічних творів та використовують нові синтетичні поліграфічні матеріали.</p> 2020-04-06T14:15:23+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/171 РЕДАКТОРСЬКИЙ СТИЛЬ О. ЗІЛОТІ: ДОСВІД ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ РЕДАКЦІЙ ТВОРІВ ЙОГАННА СЕБАСТЬЯНА БАХА ТА МОРІСА РАВЕЛЯ) 2020-04-07T10:06:52+00:00 Марія Куліш pionistka23@ukr.net <p>DOI: &nbsp;&nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.10">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.10</a></p> <p>У статті представлені результати дослідження редакторського стилю Олександра Ілліча Зілоті крізь призму власного виконавського досвіду роботи над фортепіанними обробками інструментального та вокального твору. Для прикладу вибрані органна прелюдія Йоганна Себастьяна Баха та частина вокального циклу Моріса Равеля «Дві єврейські мелодії» (“Deux mélodies hébraiques”) — «Кадіш».<br>Редакторство є одним із провідних векторів діяльності О. Зілоті, оскільки саме він здійснив написання клавіру опер П. Чайковського «Спляча красуня» та «Пікова дама». І до сьогодні роботу над операми розпочинають саме за цією версією. Крім того, О. Зілоті створена коректура Першого концерту для фортепіано з оркестром П. Чайковського. Незважаючи на те, що останній не завжди погоджувався з усіма варіантами роботи О. Зілоті, він високо цінував працю свого редактора, що також зазначено у статті. Наведено низку цитат, які аргументують висновки про редакторську роботу О. Зілоті. Однак основним автором, з чиїми творами працював О. Зілоті, є Й.С. Бах. Наведені цитати таких митців, як А. Рубінштейн та О. Оссовський розкривають ставлення О. Зілоті до творчості німецького маестро не тільки крізь призму редакторства, а й з виконавсько-інтерпретаторської точки зору. Досліджено особливості обробок творів Й.C. Баха, створені О. Зілоті, у порівнянні зі зразками інших виконавців, які, окрім концертної діяльності, також займалися доробком уславленого німця. У рамках дослідження розглянуто провідні тенденції у редагуванні творів Й.C. Баха, які існували на час роботи О. Зілоті у цьому жанрі.</p> 2020-04-06T14:16:51+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/172 МЕТОДИ РОБОТИ СТУДЕНТІВ НАД ВОКАЛЬНИМИ ТВОРАМИ У КЛАСІ СОЛЬНОГО СПІВУ 2020-04-07T10:11:02+00:00 Світлана Гмиріна s.gmyrina@kubg.edu.ua <p>DOI: &nbsp; &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.11">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.11</a></p> <p>У статті досліджено один із аспектів фахової підготовки майбутніх артистів-вокалістів та викладачів сольного співу в системі університетської освіти. Проаналізовано накопичений у цій сфері науково-педагогічний, вокально-методичний і практичний досвід. З’ясовано, що наукового обґрунтування потребують методи роботи студентів над вокальними творами, які сприяють ефективному формуванню фахових компетентностей. На основі цього сформульовано мету дослідження та висунуто гіпотезу про те, що підготовка студентів до концертно-виконавської та вокально-педагогічної діяльності стане більш ефективною, якщо в роботі над вокальними творами раціонально поєднувати загальнонаукові, дидактичні та спеціальні музичні принципи, методи й засоби навчання з урахуванням сучасного рівня розвитку вокального мистецтва. Застосування методів аналізу, педагогічного спостереження та узагальнення дало змогу отримати позитивні результати наукового пошуку. Розкрито сутність понять «методи навчання» й «засоби навчання» у вищій школі та специфіку їх реалізації у вокальній підготовці студентів. Схарактеризовано роль вокальних творів у формуванні фахових компетентностей студентів. Визначено ефективні й педагогічно доцільні методи роботи над вокальними творами у класі сольного співу. Сформульовано висновки про те, що: 1) робота над вокальними творами у класі сольного співу є найважливішою складовою підготовки майбутніх вокалістів до професійної діяльності; 2) засвоєння студентами науково обґрунтованих методів роботи над вокальними творами сприяє успішному формуванню вокально-виконавської, вокально-сценічної, вокально-методичної та інших фахових компетентностей; 3) успішність роботи студентів над вокальними творами у класі сольного співу залежить від уміння викладачів раціонально поєднувати загальнонаукові, дидактичні та спеціальні музичні принципи, методи й засоби навчання.</p> <p>&nbsp;</p> 2020-04-06T14:18:15+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/173 МЕТОДИ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У ФОРМУВАННІ ЕМОЦІЙНОЇ ВИРАЗНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВОКАЛІСТА 2020-04-07T10:14:47+00:00 Аліна Шпирка alinabandura92@gmail.com <p>DOI: &nbsp; &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.12">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.12</a></p> <p>У статті розглянуто проблему формування емоційної виразності майбутнього вокаліста на заняттях сольного співу як одного з джерел успішного фахового становлення. Визначено специфіку емоційно-оцінного компонента структури емоційної виразності. Для успішної реалізації цього компонента на заняттях сольного співу окреслено комплекс методів, які найбільш вдало впливають на формування емоційної виразності майбутнього вокаліста. Зосереджено увагу на методах емоційної саморегуляції. Схарактеризовано прийоми та вправи психофізичної саморегуляції емоційного стану й розвитку емпатії студентів, які передбачають психотехніку, дихальні вправи, самонавіювання, використання уяви тощо.</p> 2020-04-06T14:19:25+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/174 СТИМУЛЮВАННЯ ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У СОЦІОКУЛЬТУРНІЙ ВОКАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА УМОВА ФОРМУВАННЯ СЦЕНІЧНО-ОБРАЗНОЇ КУЛЬТУРИ 2020-04-07T10:16:51+00:00 Наталія Косінська kravpik.natalia@gmail.com <p>DOI: &nbsp; &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.13">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.13</a></p> <p>У статті визначено педагогічні умови формування сценічно-образної культури в процесі вокальної підготовки. Детально висвітлено важливу педагогічну умову — стимулювання творчої самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва у соціокультурній вокальній діяльності. Схарактеризовано основні форми та методи формування сценічно-образної культури відповідно до визначеної педагогічної умови, окреслено мету, розкрито сутність понять і визначено їх вплив на вдосконалення фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.</p> 2020-04-06T14:20:35+00:00 Авторське право (c) 2019 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/175 ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 2020-04-07T10:19:23+00:00 Марина Вишневецька mvvyshnevetska@gmail.com <p>DOI: &nbsp;<a href="https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.14">https://doi.org/10.28925/2518-766X.2019.4.14</a></p> <p>У статті розглядається проблема формування естетичної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі фахової підготовки. Автор досліджує сутність понять «культура», «естетична культура», «культура особистості»; визначає структуру, складові та суть процесу формування естетичної культури. Обґрунтовано роль володіння естетичними та художніми цінностями як одним із складників ідеальної моделі особистості зі сформованою естетичною культурою.</p> 2020-04-06T14:22:01+00:00 Авторське право (c)