Феномен художньо-виконавської емотивностімайбутніх викладачів фортепіано
DOI:
https://doi.org/10.28925/2518-766X.2023.83Анотація
У статті розкрито феноменологію емотивності майбутніх викладачів фортепіано. Обґрунтовано актуальність дослідження проблематики емоційності та емотивності в контексті фахової підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва. Визначено важливість дослідження емотивності як засобу трансляції художньо-образного змісту музичних творів. Мета статті – узагальнення відомостей про взаємозалежність емоцій, емоційності та емотивності майбутніх учителів музичного мистецтва. Досліджено поняття «емоції», «емоційність», «емотивність», визначено особливості цих дефініцій стосовно музично-виконавської підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва та їхньої подальшої професійної діяльності. Визначено, на відміну від емоційності, яка є психологічним феноменом, емотивність є мовною категорією. Під час здійснення музично-виконавської діяльності як викладача музичного мистецтва, так і учнів, емоційність та емотивність перебувають у нерозривній єдності, адже музичне мистецтво неможливе без емоційного сприйняття і виконання, а робота над музичним твором вимагає застосування емотивності. Встановлено, що емотивність є одним з аспектів емоційного інтелекту. Представлено модель емоційного інтелекту. Феномен емотивності необхідний для вербального тлумачення художньо-образного навантаження музичного твору. Художньо-виконавська презентація музичного твору викладачем фортепіано закладає основу розуміння емоційно-образного змісту твору учнем. Педагог повинен організувати вербальну та невербальну комунікацію учнів з музичним твором у відповідній доступній формі. І ця форма має ознаки емотивності. Емотивність дозволяє передавати символічну мову музики за допомогою тлумачення художньо-образних уявлень як результату художньо-образного сприйняття через вербальну художньо-педагогічну інтерпретацію музичного твору.