Педагогічні умови запобігання професійному вигоранню майбутніх викладачів мистецьких дисциплін
DOI:
https://doi.org/10.28925/2518-766X.2021.613Ключові слова:
професійне вигорання; емоційне вигорання; викладачі мистецьких дисциплін; освітньо-мистецький процес; деперсоналізація; редукція; стрес; стрес професійного характеру.Анотація
У статті проаналізовано та конкретизовано педагогічні умови запобігання професійному вигоранню майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. З’ясовано психологічні передумови професійної діяльності викладачів мистецьких дисциплін, що детермінують виникнення емоційної напруженості; виокремлено основні зовнішні та внутрішні стрес-чинники, серед яких зовнішні: надмірна кількість концертно-сценічних виступів, значна кількість професійних зобов’язань, недостатність «життєвої енергії», відсутність часу на відпочинок, страх бути «викинутим з обойми», суб’єктивна незадоволеність умовами творчої діяльності, соціально-демографічні характеристики (вік, стаж роботи в конкретному мистецькому колективі, категорія, сімейний
стан); внутрішні стрес-чинники: мотивація, потреби, цілі й оцінка власної діяльності. Доведено, що до індивідуально-особистісних рис, які детермінують професійне вигорання майбутніх викладачів мистецьких дисциплін, належать інтровертність, високий рівень вмотивованості й тривожності, висока нормативність або ж демонстративність поведінки, високий рівень концертного хвилювання.
Завантаження
Посилання
Vasianovych, H. (2008). Psykholoho-pedahohichni osnovy profesiinoi adaptatsii maibutnikh fakhivtsiv Psychological and Pedagogical Bases of Professional Adaptation of Future Specialists]. Monohrafiia, Lviv: SPOLOM, pp. 421–448 (in Ukrainian).
Grishіna, N. V. (2007). Pomogaiushchie otnosheniia: professionalnyie I ekzystentsialnyie problemy [Helping Relationships: professional and existential issues]. Psikhologicheskie problemy samorealizatsii lichnosti, Sankt-Peterburg: Izd-vo SPb. un-ta, 143–156 (in Russian).
Zborivska, V. V. (2001). Samorehuliatsiia psykhichnoi stiikosti vchytelia [Self-Regulation of the Teacher’s Mental Resilience]. Prikladnaia psikhologia, 6 (in Ukrainian).
Karpliuk, S. O. (2006). Formuvannia spryiatlyvoho sotsialno-psykholohichnoho klimatu v studentskii akademichnii hrupi pedahohichnoho VNZ [Formation of a Favorable Socio-Psychological Climate in the Student Academic Group of Pedagogical Universities]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi: zbirnyk naukovykh prats, 9, Kyiv, 421–429 (in Ukrainian).
Kokun, O. M. (2004). Optymizatsiia adaptatsiinykh mozhlyvostei liudyny: psykhofiziolohichnyi aspekt zabezpechennia diialnosti [Optimization of Human Adaptive Capabilities: psychophysiological aspect of activity support]. Monohrafiia, Kyiv: Milenium, 265 (in Russian).
Marusynets, M. M. (2014). Syndrom emotsiinoho vyhorannia v pedahohichnykh profesiiakh [Emotional Burnout Syndrome in Pedagogical Professions]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Pedahohika. Sotsialna robota», Vyp. 45, 26–28 (in Ukrainian).
Popovych, N. M. (2013). Profesiino-osobystisnyi dosvid u strukturi pidhotovky maibutnioho vchytelia muzyky [Professional and Personal Experience in the Structure of Training a Future Music Teacher: science]. Nauk. monohrafiia, Kyiv: NAKKKiM, 360 (in Ukrainian).
Yasvin, V. A. (2001). Obrazovatelnaia sreda: ot modelirovaniia k proektirovaniiu [Educational Environment: from modeling to design]. Moskva, 363 ( in Russian).
Behun-Trachuk, L. (2017). The category “professional burnout”: the essence and characteristic. Psychological and Pedagogical Problems of Modern Specialist Formation: collected articles. Warsaw: ANAGRAM Publishing House, 100–108 (in English).
Burisch, M. (2006). Das Burnout-Syndrome: Theorie der inneren Erschoepfung. Berlin (in German).
