Принципи роботи хореографа-постановника з музичним (звуковим) матеріалом у процесі створення композиції

Анотація

У статті розкрито основні синтетичні аспекти взаємозв'язку музичного та хореографічного мистецтв, що визначають особливості творчої діяльності хореографа-постановника. Визначено специфіку роботи балетмейстера з музичним матеріалом у контексті його осмислення як художнього феномену. Окреслено історичні етапи розвитку та еволюцію музичної культури відповідно до становлення танцювальної сфери.

Метою дослідження є розкриття основних принципів роботи хореографа-постановника з музичним та звуковим матеріалом на різних етапах постановницької діяльності. Підкреслено, що інструментарій митця включає широкий спектр засобів для втілення творчого задуму, а одним з основних є взаємодія з елементами музичного мистецтва. Для досягнення мети використано методи аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення, метод інтерпретації наукової думки, метод ретроспективного та порівняльного аналізу.

З'ясовано, що синтез різних напрямків мистецтва забезпечує багатошаровість художнього образу та сприяє глибокому розкриттю сенсів вкладених митцем. Виявлено, що музичний та звуковий супровід є невіддільним явищем у процесі формування пластичної, танцювальної, рухової дії, а також важливим елементом стилістичного наповнення й побудови атмосфери постановки. Охарактеризовано специфікований підхід до використання музичного матеріалу у творах різних стилів та жанрів хореографії: класичному балеті, народній та народно-сценічній хореографії, джазових течіях та сучасному танці. Окрему увагу приділено варіантам застосування звуків та звукових ефектів в контексті створення хореографічної лексики та розширення художнього діапазону постановки.

У висновках доведено, що взаємозв'язок вищезгаданих видів мистецтва має безперервний та фундаментальний характер. Якісне опрацювання музичного матеріалу та залучення звукових ефектів підвищує рівень постановницької майстерності фахівця у хореографічній сфері, забезпечує емоційну насиченість художнього образу та сприяє повноцінній реалізації задуму автора.

The article reveals the main synthetic aspects of the interconnection between musical and choreographic arts that determine the peculiarities of the creative activity of a choreographer. The specifics of a ballet master’s work with musical material in the context of its understanding as an artistic phenomenon are defined. The historical stages of development and evolution of musical culture in accordance with the formation of the dance sphere are outlined.

The aim of the study is to reveal the main principles of the choreographer’s work with musical and sound material at different stages of the production process. It is emphasised that the artist’s toolkit includes a wide range of means for the realisation of creative ideas, one of the main ones being interaction with elements of musical art. To achieve this goal, methods of analysis, synthesis, systematisation, generalisation, interpretation of scientific thought, retrospective and comparative analysis were used.

It has been established that the synthesis of different art forms ensures the multi-layered nature of the artistic image and contributes to a deeper understanding of the meanings embedded by the artist. It has been revealed that musical and sound accompaniment is an integral part of the process of forming plastic, dance, and movement actions, as well as an important element of the stylistic content and atmosphere of a production. A specific approach to the use of musical material in works of various styles and genres of choreography is characterised: classical ballet, folk and folk-stage choreography, jazz trends and contemporary dance. Particular attention is paid to the use of sounds and sound effects in the context of creating choreographic vocabulary and expanding the artistic range of a production.

The conclusions prove that the interconnection between the above-mentioned types of art is continuous and fundamental. High-quality processing of musical material and the use of sound effects increase the level of a specialist’s staging skills in the field of choreography, ensure the emotional richness of the artistic image and contribute to the full realisation of the author’s idea.