ДИГІТАЛЬНE ВИВЧЕННЯ ТЕОРІЇ МИСТЕЦТВА

  • Людмила Кондрацька Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0000-0002-2885-138X
Ключові слова: цифрова художня дидактика; кластерний підхід; семасіологічний підхід; віртуальний артклас; лабораторія помилок; змішане навчання.

Анотація

У статті представлено варіант педагогічного проєктування цифрового навчання майбутніх учителів мистецтва, зокрема вивчення курсу теорії мистецтва у віртуальному арткласі. Сутність авторської концепції виявляється у метадіалозі (осциляції) двох підходів: кластерного (зосередженого на статистичній візуалізації нейронною мережею жанрово-стильових знаків поза духовним контекстом, тобто на «багатстві мистецтва») і семасіологічного (зосередженого на антропологічній інтерпретації цих жанрово-стильових знаків як ікон, індексів і символів, тобто «багатстві розуміння мистецтва»).
Пропонований проєкт ґрунтується на концепції дослідно-орієнтованої фахової освіти (Inquiry Based Science Education) і відповідно технології вдосконаленого навчання (Technology Enhanced Learning), які забезпечують бакалаврів багатьма можливостями для проведення мистецьких досліджень як перформансів. Організація дизайнового середовища віртуального арткласу передбачає залучення нелінійного скафолдингу у процесі проведення дистанційних віртуальних експериментів на порталі Go-Lab (“Search facility”, “Inquiry Spaces”, “Related labs” або за посиланням “Online Labs”); середовища GRAASP для впровадження авторських розробок і педагогічно структурованих програм у процесі перформативної взаємодії викладача і студентів.
Системна миследіяльнісна методологія пропонованого проєкту —методологія перформативного вчинку — реалізує феноменологічно-герменевтичний метод когерентного моделювання і експертної оцінки теорії концептуальної інтеграції, коннективної теорії метафоричної інтерпретації, концепцію нелінійної епістемології, принципів антиномічності, верифікації, комплексності, диз’юнктивного синтезу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bailey, C., Graham, M. (2000). The Corpus and the Art Historian. CIHA London 2000, Thirtieth International Congress of the History of Art, Art History for the Millenium: Time. Section 23, Digital Art History Time, London, 3–8 September 2000 (in English). http://rd.uqam.ca/AHWA/Meetings/2000.CIHA/Bailey.html

Ballon, H., Westermann, M. (2006). Art Studies and Its Publications in the Electronic Age. Houston: Rice University Press, pp. 57–58 (in English).

Beaudoin, J. (2005). Image and Text: A Review of the Literature Concerningthe 4. Information Needs and Research Behaviors of Art Historians. In: Art Documentation: Journal of the Art Libraries Society of North America 24, 2, pp. 34–37 (in English).

Bender, K. (2015). Distant Viewing in Art History, a Case Study of Artistic Productivity. In: International Journal for Digital Art History 1, pp. 100‒110 (in English).

Bishop, C. (2018). Against Digital Art History. In: International Journal for Digital Art History, no. 3 (July 2018) (in English). https://doi.org/10.11588/dah.2018.3.49915

Bresler, L. (Ed.) (2007). International Handbook of Research in Arts Education. Part 1, pp. 7‒30, Dordrecht, the Netherlands: Springer (in English).

Brown, W. (2015).Undoing the Demos: Neoliberalism’s Stealth Revolution. New York: Zone Books (in English).

Bruzelius, C. (2017). Digital Technologies and New Evidence in Architectural History. In: Journal of the Society of Architectural Historians 76, no. 4 (December 1, 2017), pp. 436–39 (in English). https://doi.org/10.1525/jsah. 2017.76.4.436

Cassim, F. (2013). Hands On, Hearts On, Minds On: Design Thinking within an Education Context. In: International Journal of Art & Design Education 32, no. 2 (June, 2013), pp. 190–202 (in English).

Gasper-Hulvat, M. (2018). Active Learning in Art History: A Review of Formal Literature. In: Art History Pedagogy & Practice 2, no. 1, pp. 1‒32 (in English).

Kondratska, L. (2016). Theory and Methodology of Teaching Art in the Digital Age. A guide for students of art faculties, Ternopil: TNPU (in Ukrainian).

Liu, A. (2013). The Meaning of the Digital Humanities. In: PMLA 128, Vol. 2, 414 p. (in English).

Manovich, L. (2015). Data Science and Digital Art History. In: International Journal for Digital Art History, vol. 1, pp. 12–35 (in English). http://www.dah-journal.org

Maritain, J. (2018). Creative Intuition in Art and Poetry. Published by Cluny Media, 236 p. (in English).

Martikainen, J. (2017). Making Pictures as a Method of Teaching Art History. In: International Journal of Education & the Arts, no. 19 (April 29, 2017), pp. 1–25 (in English).

Parker, J. (2014). Disciplinarity vs. Creativity? Of design thinking and ‘the metacognitive mind’. In: Arts and Humanities in Higher Education 13, no. 4 (October 1, 2014), pp. 329–36 (in English).

Patkowski, J., Reiner, N. (2013). Inventing Abstraction, Reinventing Our Selves. Material World blog (in English). http://www.materialworldblog.com/2013/02/inventing-abstraction-reinventing-our-selves/2013/2/23

Rintoul, J. David (2017). ‘That Tricky Subject’: The Integration of Contextual Studies in Pre-Degree Art and Design Education. In: International Journal of Art & Design Education 36, no. 2 (June 2017), 215–225 (in English).

de la Rosa, J., Suárez, J.-L. (2015). A Quantitative Approach to Beauty: Perceived Attractiveness of Human Faces in World Painting. In: International Journal for Digital Art History, Vol. 1, pp. 112–29 (in English).

Sienkewicz, J. A. (2016). Against the ‘Coverage’ Mentality: Rethinking Learning Outcomes and the Core Curriculum. In: Art History Pedagogy & Practice 1, no. 1 (in English). http://academicworks.cuny.edu/ahpp/vol1/iss1/5 2016/11/16

Teaching art History with New Technologies: Reflections and Case Studies (2008). Ed. Donahue-Wallace K., La Follette L., Pappas A. Newcastle, UK: Cambridge Scholars Publishing (in English).

Trish, R. (2002). Technology’s Impact on the Information Seeking Behavior of Art Historians. In: Art Documentation, Vol. 21:2, pp. 35–42 (in English).

Vanada, D. I. (2014). Practically Creative: The Role of Design Thinking as an Improved Paradigm for 21st Century Art Education. In: Techne Series-Research in Sloyd Education and Craft Science A21, no. 2, pp. 21–33 (in English).

Watson, K., Salter, A. (2016). Playing Art Historian: Teaching 20th Century Art through Alternate Reality Gaming. In: International Journal for Scholarship of Technology Enhanced Learning, Vol. 1, no 1, 100–111 (in English).

Wilson, S. E., Zamberlan, L. (2017). Design Pedagogy for an Unknown Future: A View from the Expanding Field of Design Scholarship and Professional Practice. In: International Journal of Art & Design Education 36, 1 (February 1, 2017), 106‒17 (in English).

Yavelberg, J. A. (2016). Discovering the Pedagogical Paradigm Inherent in Art History Survey Courses, a Delphi Study. Ph. D. George Mason University (in English).

Zorich, D. M. (2012). Transitioning to a Digital World: Art Studies, Its Research Centers, and Digital Scholarship. A Report to the Samuel H. Kress Foundation and the Roy Rosenzweig Center for History and New Media, George Mason University, May 2012 (in English). http://www.kressfoundation.org/news/article.aspx?id=35338


Переглядів анотації: 48
Завантажень PDF: 55
Опубліковано
2021-05-03
Як цитувати
Кондрацька , Л. (2021). ДИГІТАЛЬНE ВИВЧЕННЯ ТЕОРІЇ МИСТЕЦТВА. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (5). https://doi.org/10.28925/2518-766X.2020.5.14