Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal
<p>Науковий журнал <strong>"Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі"</strong> має на меті висвітлення актуальних проблем підвищення ефективності викладання мистецьких дисциплін у вищих навчальних закладах України. Видання адресовано науковцям, викладачам середніх, професійних та вищих навчальних закладів освіти, студентам, аспірантам, докторантам, усім, хто цікавиться сучасними тенденціями розвитку мистецької освіти.</p> <p>Видання засновано у <strong>2016 р</strong>.</p> <p>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - серія КВ № 22088-11989P.</p> <p><strong>ISSN</strong><strong> 2518-766</strong><strong>X Print</strong></p> <p><strong>Науковий журнал індексується:</strong></p> <p><strong><a href="https://scholar.google.com.ua/scholar?hl=ru&q=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5+%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%B2+%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96&btnG=">Google Scholar (Google Академія)</a></strong></p> <p><strong><a href="https://scholar.google.com.ua/citations?hl=ru&authorid=7052364909015319714&user=pHYIgMAAAAAJ">Бібліометричний профіль журналу</a></strong></p> <p><strong><a href="http://www.nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page_sites=journals">Бібліометрика української науки</a> </strong><strong>Мови видання:</strong> українська, англійська, польська.</p> <p><strong>Засновник видання:</strong> <a href="http://kubg.edu.ua/">Київський столичний університет імені Бориса Грінченка</a>.</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> бульвар Ігоря Шамо, 18/2, Київ, Україна</p> <p><strong>Періодичність виходу:</strong> 1 раз на рік.</p> <p><strong>Видавництво. Країна видавництва.</strong> НМЦ видавничої діяльності Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна.</p> <div> <div>Київський столичний університет імені Бориса Грінченка утворений 26 грудня 2023 року шляхом злиття Київського університету імені Бориса Грінченка і Муніципального закладу вищої освіти «Київської Академії мистецтв» та є їх правонаступником (на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2022 р. №4754/4795). </div> </div> <div> </div> <p><strong>Платформа:</strong> <a href="https://pkp.sfu.ca/ojs/">Open Journal System</a>.</p>Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University. uk-UAМузичне мистецтво в освітологічному дискурсі2518-766XVOCATION AND CAREER CHOICE IN HIGHER ART EDUCATION
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/239
<p>Музична освіта початку XXI ст. спрямована на нову освітню парадигму в контексті постнекласичної мистецької педагогіки. Невід’ємною рисою сучасної мистецької освіти є спрямованість на формування особистості митця, який має яскраву, багатогранну й творчу індивідуальність, а також вияв покликання до обрання потенційної професії. Йдеться про розуміння індивідом умов та вимог соціального існування, про готовність і здатність відповідати на суспільні зміни та потреби, чути і розуміти у них особистий поклик. Покликання є етичним феноменом, виявом мотивації до досягнення нематеріальних благ або здійснення добра. Водночас покликання — це феномен екзистенційний. Людина живе у покликанні, шукає його для себе, відчуває марноту існування без нього. Загалом у прикладних дослідженнях покликання пов’язують із певною діяльністю людини, переважно професійною. Так, педагогічну діяльність поєднують з професійним покликанням. Ці процеси відбуваються через засвоєння досвіду попередніх поколінь та сучасників, де особистість залучається в культурний та духовний простір своєї спільноти. Сенс мистецької освіти в акцентуванні уваги людини на меті її творчої діяльності, на розумінні та виборі того блага, яке вона бажає осягнути та реалізувати у своєму житті. Тому актуальним є обговорення можливостей практичної імплементації чинника покликання в системі музичної освіти та підготовки фахівців у цій галузі. Це дає змогу формувати новий тип ментальності та поведінки людей, у якому суттєвішу роль відіграє мотив саморозвитку особистості.</p>Ольга Олексюк
Авторське право (c) 2022 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2022-12-282022-12-28710.28925/2518-766X.2022.71МИСТЕЦЬКА ОСВІТА У ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/240
<p>У статті увагу закцентовано на місці мистецької освіти у життєтворчості видатного диригента і композитора Олександра Кошиця. Здійснена періодизація педагогічної діяльності митця до еміграції (в Україні) та закордоном (у США та Канаді). Виокремлено риси та цінності, які були притаманні О. Кошицю як педагогу. Встановлено складники його харизматичної особистості.</p>Ганна Карась
Авторське право (c) 2022 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-282023-03-28710.28925/2518-766X.2022.72ЗАГАЛЬНА МУЗИЧНА ОСВІТА ДІТЕЙ І МОЛОДІ В ІТАЛІЇ: СТАН, РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/241
<p>У статті здійснено спробу дослідити та узагальнити досвід художньо-естетичного виховання, організацію загальної музичної освіти дітей і молоді в Італії. На основі аналізу програмного матеріалу та особливостей позакласної роботи розглянуто пріоритетні види діяльності на уроках і під час проведення факультативних занять із художньо-естетичного виховання молоді. Особливу увагу приділено вивченню історії вітчизняної та європейської культури, залученню учнів до активних форм музикування.</p>Володимир Черкасов
Авторське право (c) 2022 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.73МУЗЕЙ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО БАКАЛАВРА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/252
<p>Стаття присвячена створенню музею музичних інструментів, для основної експозиції якого сформована ідея із зібраних рідкісних клавішних інструментів протягом багатолітньої експертної роботи. Досвід стажувань у європейських музеях та навчальних закладах вплинув на бачення наукової оцінки й визначення культурних цінностей серед музичних інструментів. Розробка та викладання дисциплін «Експертиза музичних інструментів», «Клавір і клавірне виконавство», «Історія клавесинного і фортепіанного мистецтва», «Історія стилів та виконавської інтерпретації», 11 публікацій з тематикою інструментального напряму в наукових виданнях, присвячених історичним інструментам, а також досвід понад 50-річної виконавської роботи на багатьох сценах нашої країни і Європи переконав, що інструмент має важливе значення у процесі набуття високого рівня професійності та сприйняття слухачем музичного матеріалу.</p>Наталія Свириденко
Авторське право (c) 2022 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.74ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ НА ЗАСАДАХ АКСІОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/243
<p>У статті розглянуто професійне становлення майбутніх фахівців у галузі культури й мистецтв на засадах аксіологічного підходу. Визначено сутність основних понять дослідження, акцентовано увагу на формуванні цінностей у процесі мистецької та культурно-освітньої діяльності, інтерпретації інтонаційно-образного змісту музичного твору, можливих підходах до реалізації концепції хореографічної композиції та постановки театральних вистав. Умотивовано, що аксіологічна спрямованість навчання сприяє залученню молоді до мистецьких цінностей і набуттю досвіду передання останніх, розвитку інтелектуально-творчих здібностей і здібностей у певному виді мистецтва, професійному становленню й самовдосконаленню майбутніх фахівців у галузі культури та мистецтв.</p>Наталія Шетеля
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.75ВИКОНАВСЬКА НАДІЙНІСТЬ МУЗИКАНТА-ІНСТРУМЕНТАЛІСТА У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ СЦЕНІЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/244
<p>У статті проаналізовано погляди науковців на феномен сценічно-виконавської надійності. Встановлені міждисциплінарні зв’язки означеного поняття в різних галузях наук; її схарактеризовано як інтегральну якість. Наголошено, що в межах психологічної науки вивчаються такі характеристики поняття «сценічна надійність», як безвідмовність, довговічність, збереженість, сталість, стійкість, перевіреність. Висвітлено, що сценічна надійність є сталою категорією у дослідженнях, яка притаманна дослідженням щодо підготовки спортсменів, акторів та інструменталістів-виконавців. Стверджується, що рівень сформованості та сталості сценічно-виконавської надійності залежить від психофізичних можливостей особистості, наявності особистісних якостей, глибини засвоєних педагогічних та спеціальних знань, умінь, навичок. Закріплення та вдосконалення здобутого музично-виконавського досвіду піаніста-концертанта під час сценічно-виконавської діяльності потребує подальшого вдосконалення піаніста-виконавця.</p>Ганна Соколова
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.76НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОГО ДОСВІДУ МАЙБУТНЬОГО АРТИСТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/245
<p>У статті визначено та проаналізовано сутність наукових підходів до формування комунікативного досвіду майбутнього артиста інструментального ансамблю. Для реалізації поставленої мети застосовувалися методи теоретичного та емпіричного дослідження (аналіз наукової літератури, синтез, систематизація, узагальнення). Аналіз наукових підходів дав змогу виокремити ті з них, які є найбільш ефективними для формування комунікативного досвіду майбутнього артиста інструментального ансамблю, а саме системний, аксіологічний, діяльнісний та компетентнісний.</p>Ірина Римар
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.77СЛУХОВИЙ САМОКОНТРОЛЬ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЗАНЯТТЯХ З ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО АНСАМБЛЮ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/246
<p>У статті розглянуто сутність понять «самоконтроль», «слуховий самоконтроль», схарактеризовано їхній зміст та мету. Проаналізовано наукові праці, у яких визначається сутність понять «музично-слуховий самоконтроль», «музичний слух», «ансамбль», їхнє змістовне наповнення та структурні складники. Висвітлено актуальні праці сучасних науковців, які досліджують самоконтроль майбутніх вчителів музичного мистецтва у різних видах навчальної та інструментально-виконавської діяльності. Обґрунтовано роль слухового самоконтролю майбутнього вчителя музичного мистецтва на заняттях з інструментального ансамблю, зокрема ансамблю скрипалів. Наголошено на тому, що колективне музикування є одним із найскладніших видів музичної діяльності й має свою специфіку, а навчання музики — це різнобічний процес, під час якого педагог має не тільки формувати професійні навички гри, а й виховувати здорові естетичні смаки, розвивати широкий художній кругозір. Визначено, що слуховий самоконтроль будується на здатності людини сприймати, усвідомлювати й оцінювати результат власної діяльності. Також розглянуто три етапи вивчення музичного твору на заняттях з інструментального ансамблю із зазначенням ролі слухового самоконтролю майбутнього вчителя музичного мистецтва у цьому процесі.</p>Ганна Ісаєнко
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.78РОЗВИТОК ПІАНІСТИЧНИХ НАВИЧОК ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ДОНОТНИЙ ПЕРІОД НАВЧАННЯ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/247
<p>У статті розглянуто донотний період як необхідний та важливий у процесі навчання музикантів. Від успішності навчання на цьому етапі залежить ефективність подальшого опанування грою на музичному інструменті. На основі вивчення літератури було визначено, що музичний розвиток є актуальним для дітей саме дошкільного віку, оскільки на різних вікових етапах дитина виявляє та розвиває різні здібності, які відповідають особливостям певного вікового періоду. Важливою ознакою музикальності дошкільника є його творче ставлення до музики, адже, слухаючи та сприймаючи музичний твір, дитина емоційно на свій розсуд уявляє художній образ, відтворюючи його у співі, грі, танці чи на папері.<br>Донотний період навчання учня-піаніста визначається як початковий період навчання, коли учень під час активного музикування на фортепіано без використання нотного тексту розвиває музично-творчі здібності, знайомиться з основними музичними поняттями, опановує поставу та формує елементарні піаністичні навички. Головне завдання педагога полягає в тому, щоб допомогти кожному учневі індивідуально пристосуватися до інструмента, знайти своє власне відчуття зручності, відчути вільні, природні рухи, ненапружений стан рук та всього організму.<br>Дані анкетування 124 викладачів-піаністів щодо особливостей впровадження донотного періоду в практику навчання початківців засвідчили, що донотна підготовка є важливим етапом навчання піаністів-початківців і більшість опитаних викладачів приділяють увагу цьому етапу. Водночас викладачі фортепіано недостатньо чітко розуміють особливості даного періоду, більшість з них не володіють необхідними методами та формами роботи. Перспективи подальших наукових досліджень вбачаємо у розробці авторської методики донотного періоду навчання учнів-піаністів та перевірці її під час педагогічного експерименту.</p>Катерина ЗавалкоКатерина Балюра
Авторське право (c) 2022 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.79ПРИНЦИПИ ТА ФОРМИ РОЗВИТКУ НАВИЧОК СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ УЧНІВ ДИТЯЧИХ МУЗИЧНИХ ШКІЛ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/248
<p>У статті на основі аналізу наукових джерел подано сутнісну характеристику основних понять дослідження. Обґрунтовано доцільність використання засобів музично-театральної діяльності у розвитку навичок соціальної адаптації учнів дитячих музичних шкіл. Наголошено, що потужним засобом оптимізації процесу соціальної адаптації дітей є мистецтво, яке вважається одним із найефективніших способів інтеріоризації суспільного досвіду, цінностей тощо. Завдяки мистецькій, зокрема музично-театральній, діяльності створюється умовна реальність, в якій учень вчиться розпізнавати й задовольняти свої потреби, збагачувати свої інтереси, визначати загальну траєкторію свого життєвого шляху, набуває досвіду соціальної комунікації у рамках навчання. Авторами запропоновано форми та методи розвитку навичок соціальної адаптації учнів дитячих музичних шкіл засобами музично-театральної діяльності.</p>Лариса БондаренкоОлександра Майсак
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.710РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ОСНОВІ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/249
<p>Актуальною проблемою сучасної вітчизняної освіти є не лише підвищення якості навчання конкурентоспроможних фахівців, але й здатність викладачів застосовувати у навчальному процесі інноваційне методичне забезпечення, ефективні принципи, методи та форми роботи, використовувати у музично-педагогічній діяльності сучасні музичні інформаційні технології та комп’ютерні програми для створення, конвертування та виконання музичних творів. Застосування в освітньому процесі інноваційних технологій навчання сприяє не тільки підвищенню якості підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва, але й їхньому залученню до композиторської творчості та виконавського мистецтва. Музичні інформаційні технології, сучасні мультимедійні засоби та музичні комп’ютерні програми мотивують студентів до навчання, активують їхню творчу діяльність, розвивають музичну пам’ять, креативне мислення, сприяють творчій композиторській фантазії, дають можливість студентам створювати власну музику на доступних цифрових гаджетах у будь-який час.</p>Лариса Теряєва
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.711СИНКВЕЙН У ФОРМУВАННІ МЕТОДИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА НА ЗАСАДАХ ГЕРМЕНЕВТИЧНОГО ПІДХОДУ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/250
<p>У контексті гуманістичної парадигми освіти ми спостерігаємо переорієнтацію процесу навчання на категорію розуміння як одну з найважливіших складових формування фахових компетентностей та культури вчителя. Розробляючи методику формування методичної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва на засадах герменевтичного підходу, ми дійшли висновку, що цей процес буде успішним за умови орієнтації освітнього процесу на діалогічну взаємодію суб’єктів навчання, добору методів та прийомів роботи з урахуванням їх спрямування на пошук глибинних смислів під час аналізу та обробки інформації, а також знаходження в інформаційному матеріалі найважливіших та суттєвих фрагментів з подальшим їх відображенням. Одним із таких методів є синквейн, особливостям застосування якого і присвячене наше дослідження. Створення синквейну є фoрмoю твoрчoсті, коли aвтoр демонструє уміння у процесі аналізу інформації знaхoдити нaйбільш суттєві елементи, рoбити виснoвки та кoрoткo їх фoрмулювaти.</p>Анастасія Коваль
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.712ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПРОЦЕСІ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/251
<p>Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток освітянського простору, де перетинаються нові цінності, цифрові технології та нові стилі життя, які вимагають передових освітніх педагогічних умов.<br>Розвиток особистості відбувається впродовж усього життя, але особливе значення має на етапі фахової підготовки у закладі вищої освіти, коли закладаються основи професійних якостей. Саме тому творчий потенціал як особистісна риса майбутнього вчителя музичного мистецтва на сучасній стадії розвитку вищої школи набуває все більшої актуальності, оскільки ефективність майбутньої професійної діяльності студента залежить не тільки від умінь і навичок, але й від його особистого творчого розвитку.<br>Тривалий період часу проблеми методичної підготовки майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва розроблялися в руслі концепції регуляції соціальної поведінки, через організацію відповідного освітнього процесу. Нинішні процеси в Україні зумовлюють необхідність переосмислення концептуальних засад підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.<br>У статті розглянуті актуальні педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі методичної підготовки. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній теорії та практиці, визначено мету, розкрито сутність педагогічних умов у освітньому процесі та їхній вплив на розвиток творчого потенціалу майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі методичної підготовки.</p>Марія Даценко
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.713МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІМПРОВІЗАЦІЇ МАЙБУТНЬОГО АРТИСТА-ВОКАЛІСТА НА ЗАНЯТТЯХ СОЛЬНОГО СПІВУ
https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/253
<p>У сучасній системі вищої мистецької освіти перед викладачами у галузі культури і мистецтва, зокрема сольного співу, постає важливе завдання — сформувати у майбутніх артистів-вокалістів навички аналізу та інтерпретації музичних творів, а також вокально-технічні й рухові, адже студент у процесі навчання має не лише досконало володіти різними вокальними техніками, але й створювати художній образ твору через міміку, жести, рухи. Важливою складовою процесу фахової підготовки майбутніх артистів-вокалістів є сформованість навичок імпровізації. Стаття присвячена обґрунтуванню моделі формування навичок імпровізації, а саме джазової, яка є важливою складовою процесу фахової підготовки майбутніх артистів-вокалістів на заняттях сольного співу. У процесі розробки моделі були встановлені та проаналізовані взаємозв’язки між структурними компонентами процесу формування здібностей до джазової імпровізації майбутніх артистів-вокалістів на заняттях сольного співу. Здійснений аналіз дав змогу виявити<br>три структурні компоненти означеної моделі: методологічний, змістовий та організаційно-технологічний, — складові кожного з яких розкриті у статті. Процес формування навичок джазової імпровізації майбутніх артистів-вокалістів на заняттях сольного співу — складний та багатогранний, а здатність студентів до джазової імпровізації — одна із спеціальних компе-<br>тентностей, що характеризують майбутнього артиста-вокаліста як фахівця у своїй галузі.</p>Валерій Мирошниченко
Авторське право (c) 2023 Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі
2023-03-312023-03-31710.28925/2518-766X.2022.714